Смерть – Борис Антоненко-Давидович (Укр) Віхола (9786178517700) (562793)

Смерть — книга Бориса Антоненко-Давидовича

Моральний вибір інколи страшніший за кулю, адже руйнує людину зсередини. Повість «Смерть» Бориса Антоненко-Давидовича, видана у видавництві Віхола, розгортає драму особистості в добу становлення радянської влади та ідеологічного тиску на українську інтелігенцію. Психологічна глибина й історична напруга твору спонукають уважно пройти шлях героя до межі, за якою вже немає повернення.

Про що книга

У центрі повісті — Кость Горобенко, колишній діяч Центральної Ради та Директорії, людина з національними переконаннями й чіткою мовною позицією. Новий режим вимагає від нього повної лояльності, а отже — внутрішнього зламу. Заради того, щоб стати «своїм» серед більшовиків, він реквізує майно, конфіскує книжки й піаніно, пише доноси, демонструє відданість ідеології. Зовнішня роль поступово витісняє його справжню сутність, однак у снах повертається образ коханої, а відібрані книжки він ховає як пам’ять про попереднє життя. Наростаючий конфлікт між переконаннями та страхом приводить героя до усвідомлення: щоб остаточно довести свою відданість системі, доведеться перейти останню моральну межу, тобто вбивство.

Повість «Смерть» — це глибока психологічна проза про зраду себе, про нищівний вплив тоталітарної системи на людину та про катастрофу особистості. Атмосфера внутрішньої напруги поєднується з точним історичним тлом і проникливим аналізом сумління. Текст змушує замислитися над питаннями відповідальності, вибору й ціни, яку доводиться платити за пристосування.

Цитати

• «Це така історична доля наша: нас ошукують, а ми навіть і не помічаємо цього».

• «Найкращі теорії так просто і так легко можуть уживатися з найбруднішою практикою… Як це все ж таки гидко в житті!»

Чому варто прочитати книгу

• «Смерть» — одна з найсильніших психологічних повістей української літератури ХХ століття, що порушує теми національної ідентичності, моральної деградації під тиском режиму та внутрішнього спротиву.
• Твір свого часу зазнав переслідувань і замовчування, адже відверто показував руйнівну силу тоталітарної системи, проте згодом був повернутий у літературний канон і здобув визнання як важливий текст про добу репресій.
• Видання від Віхола пропонує сучасне прочитання класики та доповнене передмовою літературного критика Євгенія Стасіневича, яка допомагає краще зрозуміти історичний контекст, ідейну сміливість автора та актуальність повісті сьогодні.
• Книга підходить поціновувачам української класики, інтелектуальної прози та творів про складний моральний вибір у переломні історичні моменти.

Відгуки на повість

• «”Смерть” Бориса Антоненка-Давидовича залишила по собі важке, але дуже сильне враження. Це короткий твір, який читається швидко, але переживається довго. [...] Рекомендую тим, хто не боїться складних моральних тем і цінує глибоку психологічну прозу».

  — Rork

• «Це було тяжко. Читаючи згадувала Хвильового "Я. Романтика" і вірші Плужника. Боляче було іти з героєм дорогою його становлення в істинного більшовика: іти крізь необхідність звучання світогляду й зречення попередніх цінностей аж до страшної ініціації. Може зокрема разом з повним шляхом ми маємо настільки антикомуністичну повість з такою зрімою безглуздістю і жорстокістю совєцької машини, яка може тільки нищити — майно людей і зрештою самих людей, причому як фізично, так і отруюючи їх розум».

  — Goodreads

• «Написано добре і цікаво. [...] Книжка написана ідейним комуністом. Але це найкраща антибільшовицька агітація, яку я колись бачив. А ще це найкращий гімн УНР (зі всього виходить, що та республіка була справді народна). Взагалі ж, повість залишає враження: хто завгодно, аби не більшовики. Хоч УНР, хоч денікінці, хоч поляки — будь-яка влада буде людянішою, природнішою».

  — Goodreads

Про автора

Борис Антоненко-Давидович — український письменник, перекладач і мовознавець, представник покоління, що пережило репресії радянської влади. За свої переконання він був засуджений спершу до страти, а згодом вирок замінили на довічне заслання; роки таборів стали трагічною частиною його біографії. Після реабілітації повернувся до літературної праці й став моральним авторитетом для наступних поколінь української інтелігенції. Його творчість, зокрема повість «Смерть» і праця «Як ми говоримо», посідає важливе місце в українській культурі, а посмертне відзначення Шевченківською премією засвідчило масштаб внеску автора в національну літературу. Постать Антоненка-Давидовича символізує незламність слова й відповідальність митця перед історією.

Купуйте книгу «Смерть» у нашому інтернет-магазині

Історія про руйнування особистості під тиском системи звучить особливо гостро в будь-яку епоху. Замовляйте книгу «Смерть» Бориса Антоненка-Давидовича в інтернет-магазині DETMIR з доставкою або обирайте зручний самовивіз, щоб поповнити бібліотеку знаковим твором української класики. Психологічна глибина та історична правда цієї повісті залишаться з читачем надовго.