Поетична збірка віршів про сьогодення Ураїни від сучасної поетеси Ущенко Валентини Анатоліївни

МАГАЗИН


Валентина Ущенко – сучасна українська поетеса, письменниця, перекладачка, авторка книг та посібників для дітей та дорослих.

Поетична збірка лірики присвячена подіям із суспільного та особистого життя, які хвилюють сучасних українців та авторку. Мудрі, виважені, подекуди гострі, як лезо ножа, вірші спонукають задуматися про матеріальний та духовний світ, сприйняття себе та свого місця у ньому на тлі тих подій, які щодня супроводжують сучасну людину.

***

Дивлюсь тепер на ВКРАЇНУ:
Дякую, ТАРАСЕ!
Так тебе не вистачає В теперішнім часі!
Стільки раз попереджав ти,
Ніде правди діти,
Що москалі - чужі люди,
Ворожії діти.
І збещестять, і оббрешуть,
Їм це до вподоби,
Бо мізками не багаті:
На рівні худоби...
Спочивай, ТАРАСЕ, мирно,
Ми під кулі стали,
Щоб москалі у кайдани
Нас не закували.
Щоб дніпровські води мирний
Берег омивали,
Щоб стрічали мирні весни
Й солов'ї співали!
(25 Лютого 2022 року)

***

Я мову нашу над Землею підіймаю,
Нехай у Всесвіті сопілкою звучить,
Струмками крізь століття протікає,
Гірськими ріками нехай крізь роки мчить.
І ворогам нехай жахіття сняться,
Як українською планети гомонять,
Як сонечко встає по-українськи
І українською дерева шелестять.
А рідна мова щедро розквітає
У нашім щирім українськім серці.
Підносьмо нашу мову і плекаймо!
Нехай звучить як щонайвища терція!
(Жовтень, 2021 року)

***

Нам історія дихає в спину,
Вітер сторінки старі гортає.
Зупинімось бодай на хвилину
В лабіринтах давніх поблукаєм.
Древніх скіфів тут свистіли стріли
І сарматів коні степ топтали.
Ори - орачі прадавні вміло
Благодатну землю засівали.
Люди тут вклонялися природі,
Її дари безмірно шанували,
Своїм богам молились за нагоди:
На них-бо всі надії покладали.
Тут козаки збирались за пороги,
Щоб дух і шаблю разом гартувати,
Відстоювати обрану дорогу
І мир та спокій людям вартувати.
Тут Святослав з дружиною звитяжно
Відстоював земель своїх свободу.
І кошовий Сірко, думками недосяжний,
Що мудрістю прославився в народі.
А скільки ще моя земля велика
Побачила, відчула і стерпіла!
Та не ставала Янусом дволиким.
І час прийшов: свобода проясніла.
Так хочу, щоб тобі, моя Вкраїно,
У синім небі сонце усміхалось,
Калина щоб цвіла і колосилась нива,
І рушником дорога прокладалась!...
... Так легко в лабіринтах заблукати!
Та ось сучасних гаджетів щедроти
Як маячки, ведуть нас крізь століття
Назад від наших днів до Геродота...
(Травень, 2021 року)

***

Я пишаюсь, що я - українка,
Я своєю пишаюсь землею,
Моя рідна вкраїнська домівка,
Однією стала сім'єю.
Стоїмо ми за правду, браття,
Кожен з нас на своєму місці,
Наближаємо час перемоги
І в селі, і в великому місті.
Бо велика, могутня родина
В кулаку згуртувала сили,
Щоб разом подалати нашестя
І розбити рашистське насилля.
Закипає в нас кров козацька,
Знаєм ми: Наше діло праве!
Нехай гордо сія над землею
Наша честь і козацька слава.
(25 Лютого 2022 року)

***

Я пишаюсь мовою своєю,
Вона, як птах, крилата і легка,
То підіймається над рідною землею,
То плине як широкая ріка.
Твої вібації лиш з Всесвітом зрівняти
І мила мова звідусіль звучить,
Як рідна ненька, посивіла мати,
Так доброті нас наша мова вчить.
І ворогам ніяк не зрозуміти,
Чому ми сильними стаємо повсякчас:
Благословенної землі ми мудрі діти,
І наша мова підтримує всіх нас.
Зливається земля і рідна мова
У резонансі з Всесвітом і часом.
І знаєм ми, що не страшний нам ворог,
Якщо об'єднані ми мовою всі разом.
(Серпень, 2020 року)

***

Сакральні українські кольори
Вплелись в октаву моєї вишиванки.
Блаватне небо і сонечко згори
Підтримують цю весняну співанку.
Цю пісню миру, щастя і добра
Підхоплять люди на усій планеті.
І кольорами миру і добра
Свої доповнять в дружньому букеті.
Сьогодні вишиванку одягну,
Відчую глибину своєї суті!
Бо УКРАЇНА завжди БУЛА й Є!
Моїй КРАЇНІ ЗАВЖДИ й НАЗАВЖДИ БУТИ.
(19 Травня 2022 року)

***

Моя ПЛАНЕТО! У свої долоні
Візьми мою ВКРАЇНУ й ЗАХИСТИ!
У материнському святому лоні
Всіх віру в ПЕРЕМОГУ прорости!
Щоб кожне зернятко ДОБРА, НАДІЇ, МИРУ
У кожнім серці ПАРОСТОК дало,
І щоб усе жорстоке, підле й нице
Із нашої ПЛАНЕТИ враз змело!
І щоб ніколи люди на планеті
Більш не шукали бомбоукриття,
І щоб жили повсюди МИРНІ ЛЮДИ
Й висаджували ДЕРЕВА ЖИТТЯ!
Щоб над ПЛАНЕТОЮ моєю дорогою
Замайоріли МИРУ кольори!
Почуй НАС, ВСЕСВІТЕ, - це ДІТИ ВСІ БЛАГАЮТЬ!
Адже ТИ бачиш й чуєш ВСЕ ЗГОРИ!
(24 Березня 2022 року)